День пам’яті та примирення (8 травня)
та
День перемоги над нацизмом у Другій
світовій війні (9 травня)
Друга
світова війна стала найбільш кривавою і
жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей).
Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв
війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського
і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини.
Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували
агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Українці воювали на боці
антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над
нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні
втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на
нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім
мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.
Акцентуємо в ці дні на людське, а не
лише на геополітику і військову стратегію й тактику. Надзвичайно важливо згадувати та
вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Але
не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна –
військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які
постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села.
Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і
великих людських бід, які тривали роками.
День
пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
символізує не тріумф переможців над
переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням,
що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом,
ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не
культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати
його всіма розумними засобами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб
подібні лиха ніколи не повторювалися. Саме тому ми обираємо європейську
відповідальну модель пам’ятання під гаслом “Ніколи знову” замість екзальтованої
маніпуляції під гаслом “Можєм повторіть”. Зважаймо, що у державах, де важливе
кожне людське життя, де гуманність визнається найвищою цінністю, ідеї про
«повторіть» не приживаються, адже повага до людської гідності – це свого роду
«імунітет» від вірусів дегуманізації. В цьому контексті мир це не закляклий
страх перед ворогом, не капітуляція, не просто відсутність військових дій, а
ключова умова для гармонійного розвитку особистості та суспільства.
Гасло інформаційної кампанії:
“1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”
Ми
пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна.
Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не
забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди
перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в
майбутньому подібна трагедія не повториться.
Довідка про мак пам’яті
Квітка маку в українській традиції
В
українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності
буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути,
оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка
часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької
доби: “Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть
військо славне Запорізьке – як мак процвітає...”.У відомій пісні “Ой, ти,
Морозенку, славний козаче”, мак згадується поруч зі смертю козака: “…Обступили
Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали
Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой,
уже наш Морозенко в неволю попався…” Образ маку нерідко символізує козака, що
героїчно загинув, боронячи Україну.
З
народної творчості мак у такому символічному значенні перейшов у художню
літературу. В Івана Франка: “Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше
діло, Нам воно святе”. Легенду про мак обробив і Михайло Стельмах у творі “У
долині мак цвіте”: “…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче
зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…” Одна із героїнь роману Олеся Гончара
"Прапороносці" гине в долині червоних маків.
Символ пам’яті у світі
Його
появу пов’язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона
МакКрея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл.
Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях
Фландрії”, що починався словами: “На полях Фландрії розквітли маки Між хрестами
ряд за рядом”. Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому
обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у
листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто.
У
1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а
в 1921-му червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В
Польщі червоні маки є символом перемоги 11–18 травня 1944 року Другого корпусу
генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.
В сучасній Україні
Червоний
мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах,
приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн
розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та
Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер
Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно
уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою
розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни – 1939–1945 – та гасло
“Пам’ятаємо. Перемагаємо”.
Всеукраїнська акція “Мак пам’яті”
Рекомендується
виготовляти стилізовані червоні маки з паперу або тканини та розміщувати на
одязі на лівій стороні грудей, якомога ближче до серця. Використання маків
великого розміру або зображень на великих площинах: біг-бордах, сіті-лайтах,
стелах, дошках, інших носіях як оздоблення класів, залів чи публічного простору
залишається на розсуд організаторів за умови збереження гідної пошани до цього
символу.
Український
інститут національної пам’яті звертається з проханням до українців цими днями
доповнити одяг червоним маком – символом пам’яті майже 8 мільйонів загиблих
співвітчизників та 65 мільйонів убитих у світі.
Корисні Інтернет-посилання:
1.
Від Дніпра до Ельби. Чотири Українських фронти: http://www.istpravda.com.ua/blogs/2011/06/22/43446/;
2.
В Україні правильно говорити про "Велику Вітчизняну війну", а не про
"Другу світову війну?" // Лікбез. Історичний фронт: http://likbez.org.ua/uk/inukraine-the-right-to-talk-about-the-great-patriotic-war-rather-than-world-warii.html;
3.
В’ятрович В. Українська Друга світова (в кольорі): http://gazeta.dt.ua/POLITICS/ukrayinska_druga_svitova_v_kolori.html;
4.
Гвоздик В.С., Князьков Ю.П., Штейнле О.Ф. "Георгіївська стрічка", що
вона означає:
5.
Гриневич В. Військові мобілізації в Україні 1943–1944 років: "Ви повинні змити
власною кров’ю провину перед Батьківщиною і її великим вождем товаришем
Сталіним":
http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/viyskovi_mobilizatsiyi_v_ukrayini_19431944_ro
kiv_vi_povinni_zmiti_vlasnoyu_krovyu_provinu_pered_batk.html;
6.
Гриневич В. Міф «Великої Вітчизняної війни»: «духовна скрепа» російської
ідентичності: http://uamoderna.com/blogy/vladislav-grinevich/wwii-myth-russia
7.
Методичні рекомендації щодо відзначення Європейського дня пам’яті жертв
сталінізму та нацизму і 75-річниці Пакту Молотова-Ріббентропа: http://www.memory.gov.ua/news/23-serpnya-vidznachatimetsya-evropeiskiiden-pamyati-zhertv-stalinizmu-ta-natsizmu-ta-75-ta-ric;
8.
Музиченко Я. Перемога людяності: провідні історики – про українців на різних
фронтах Другої світової, високу ціну визволення від нацизму та дбайливе
збереження пам’яті про воїнів: http://www.memory.gov.ua/news/peremoga-lyudyanosti-providni-istoriki-proukraintsiv-na-riznikh-frontakh-drugoi-svitovoi-visok;
9.
Огієнко В. Як відзначають День Перемоги в Європі: http://www.memory.gov.ua/news/yak-vidznachayut-den-peremogi-v-evropi;
10.
Патриляк І. Українські націоналісти проти гітлерівської Німеччини. Рух
Опору: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/05/8/142834/;
11.
Процик П. Україна. Друга світова війна. Тільки цифри: http://www.pravda.com.ua/articles/2010/05/7/5017138/
12.
У Велику Вітчизняну росіяни розгромили би Німеччину і без участі українців? //
Лікбез: http://likbez.org.ua/uk/v-velikuyu-otechestvennuyu-russkie-razgromili-byigermaniyu-i-bez-uchastiya-ukraintsev.html;
13.
Ціна перемоги: вклад українців у розгром нацизму // [Сторінка Українського
інституту національної пам’яті] / Київ, 2015. – Режим доступу : http://www.memory.gov.ua/news/tsina-peremogi-vklad-ukraintsiv-u-rozgromnatsizmu
Немає коментарів:
Дописати коментар