
Основна мета – нагадати всім, що варто радіти життю і бути вдячним за всі подарунки долі, навіть якщо іноді вона підкидає не надто приємні сюрпризи.
Його визначили не випадково – на 20 березня також припадає день весняного рівнодення, коли ніч практично зрівняється зі світлою частиною доби. Автори ідеї хотіли показати: на щастя абсолютно всі мають рівні права, як і на те, аби щодня зустрічати сонце.
Про щастя ще змалку ми мрії плекали,
А що таке щастя - насправді не знали.
Є щастям - вернутись до рідної хати,
Побачити маму, побачити тата.
Та ми в цей час іншого щастя бажали,
Коли все це мали. Коли все це мали...
Це щастя - коханого бачити очі,
Та ті що чекають щодня і щоночі.
І щастя, як діти вигукують "мамо",
Можливо щохвилі, можливо ночами.
Хіба ми це щастям так часто вважаєм,
Коли все це маєм? Коли все це маєм...
Це щастя - побачити, як сонце сходить,
Як вишня розквітне, як яблуня вродить,
Веселки барвистої дивну красу,
Відчути ногами холодну росу.
Чи часто за щастя це дякуєм Богу?
За цю неповторну життєву дорогу?
Для мене є щастям, як діти здорові,
Є хліб на столі і є злагода в домі.
Це радість на серці, це спокій в душі,
Це, просто, можливість писати вірші...
(Іванна Хоміцька)
Немає коментарів:
Дописати коментар