четвер, 12 листопада 2020 р.

Літературний Всесвіт 2020

В цьому році і учні нашої школи долучилися до традиційного Всеукраїнського конкурсу творчих робіт школярів «Літературний Всесвіт». Учень Биндюл М.М., обрав напрямок "Нова космічна казка" та написав зворушливу легенду - "Легенду Сонячної системи" .

Робота учасника VІ Всеукраїнського конкурсу творчих робіт школярів «Літературний Всесвіт» від НАЦІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ АЕРОКОСМІЧНОЇ ОСВІТИ МОЛОДІ ім. О.М. Макарова.

 Легенда Сонячної системи

Напрямок: 

Нова космічна казка

Автор:

Биндюл Микола Маринович, 10 років, Чернівецька обл.

В далекій незвіданій галактиці, де зірки яскраво освічували космічні простори, де навколо панував спокій, жили – були дві планети – Венера та Меркурій. Всі космічні мешканці тієї галактики добре знали що Венера і Меркурій найкращі друзі. Ці планети весь час проводили разом. Вони гуляли по всьому всесвіту, раділи, веселилися, пізнавали, гралися. Їм було добре разом. 

Проте, в тій чарівній галактиці, жив Злий Космічний Птах. Цей птах зовсім не любив спокій, не любив дружбу. Він ненавидів все що його оточувало і хотів щоб всі мешканці галактики його боялися і служили йому.

Одного разу до нього дійшли слухи про дружбу між Венерою та Меркурієм. Коли Злий Космічний Птах почув що цим двом планетам так добре разом він розізлився ще більше.

- В цій галактиці ніхто не буде дружити! Я їх провчу, я їм покажу їхнє місце !- кричав оскаженілий Злий Космічний Птах. Тоді він вирішив розлучити ці дві планети назавжди. Змахнувши своїми величезними крилами, з неймовірною швидкістю він облетів всю галактику руйнуючи все на своєму шляху. Утворився цілковитий хаос, все перемішалося. Більшість мешканців галактики зникли безвісті, а ті що залишилися шукали вихід покинути галактику Злого Космічного Птаха і покинути його одного у величезному царстві. Зрештою, Злий Космічний Птах розлучив Венеру і Меркурія. Меркурій загубив свою Венеру. Тоді він вирішив піти на пошуки своєї подруги, та пообіцяв собі що неодмінно знайде її в будь якій галактиці.

Дуже довго Меркурій бродив по космічним просторам, всіх розпитував, та ніхто не бачив Венеру. Якось, він натрапив на яскраве світло. Це світло було від величезної зірки на їмʼя Сонце. Меркурій відчув щось дуже знайоме, тепле, затишне та ніби притягувало його до тої Сонячної системи. Підійшовши ближче він зустрів планету на їмʼя Нептун.

- Чи не бачив ти гарну планету – Венеру? – запитав Меркурій у Нептуна.

- Ні, я не бачив такої планети. Запитай у Урана – мого сусіда, може він і бачив.

Подякував Меркурій та пішов до Урана і запитав:

- Чи не бачив ти гарну планету  - Венеру?

- Ні, не бачив. Запитай у Сатурна, це мій сусід, він все знає.

Меркурій подякував та пішов до Сатурна.

- Чи не бачив ти гарну планету – Венеру?

Сатурн теж відповів що не бачив.

- Наша сонячна система велика і Венера може бути десь тут. Ти запитай у Юпітера, він живе недалеко від мене.

Подякував Меркурій Сатурну та пішов далі шукати Юпітера.

- Юпітер, чи не бачив ти гарну планету – Венеру?

- Ні друже, не бачив. Сходи до мого сусіда Марса. Він може й бачив. Тільки будь обережний, тобі прийдеться пройти через пояс астероїдів.

- Дякую Юпітере! – Сказав Меркурій і вирушив далі шукати Марса. Подолавши перепону з астероїдів, Меркурій дійшов до Марса.

- Марсе, чи не бачив ти гарну планету – Венеру?

- Ні, я не бачив. Але в мене є сусідка – Земля. Вона точно тобі допоможе. Запитай у неї.

Сил у Меркурія майже не було, він втомився і втратив будь яку надію знайти Венеру. Проте, зібравши останні сили, він пішов далі, до Землі.

- Земле, я вже дуже довго шукаю свою найкращу подругу – гарну Венеру. Чи не бачила ти її?

Земля відповіла:

- Меркурій, на наших просторах не так давно поселилась ще одна планета. Але, вона дуже сумна і ні з ким не розмовляє. Можливо це і є твоя Венера.

Подякувавши, Меркурій пішов в той напрямок куди показала Земля. Ще з далеку він зрозумів що нарешті знайшов її, це дійсно була Венера. Вона була неймовірно сумна через те що загубила свого друга Меркурія.

Зустрівшись вони пообіцяли ніколи більше не розлучатися. Меркурій вирішив поселитися біля Венери, ближче до Сонця, щоб захищати Венеру від прямих сонячних променів. Вони так і не повернулися до тої галактики де панував Злий Космічний Птах, а залишилися жити в Сонячній системі де мали хороших друзів і найкращих сусідів, де тепло, затишно і спокійно.

Немає коментарів:

Дописати коментар