Конкурс казкарів

Тексти, оповідання, казки...Для когось ці слова асоціюються як завдання на уроці літератури. Потрібно прочитати, переказувати, відповідати на питання. Проте учні 4-Б класу довели що і самі можуть складати розповідь, казку яку потім можна представити іншим дітям для читання.
Вчителька 4-Б класу провела конкурс казкарів між своїми учнями, розділивши їх на дві команди. Учні чудово впорались із таким не легким завданням.
 Переможцями стали команда учнів на чолі із Биндю Ніколетою та Тірон Маріусом.

Добро завжди повертається.

Жили собі чоловік та жінка. Так склалося, що дітей у них не було. Якось зібралися вони у ліс по гриби. Біля узлісся чоловік помітив що хтось лежить зовсім безпомічний. Підійшовши ближче вони побачили пораненого песика. Здавлося що він не їв дуже давно і сил у нього на втечу не було. Чоловік із жінкою вирішили забрати песика до себе до дому. Почали вони доглядати тваринку. Спочатку песик був сильно нервовий та збентежений, їз недовірою підпускав до себе людей, навіть коли ті хотіли погодувати його. Але невдовзі песик зовсім одужав. Чоловік змайстрував йому будку та назвали песика Барсіком. Барсік був вірним псом і добре охороняв своїх хазяїв. Якось, коли чоловік захворів пес не відходив від нього доки той не одужав. Минали роки та чоловік з жінкою також не розлучалися з Барсіком ні на хвилину. Куди б не йшли вони - туди і пес. Гуляли вони повсюди, на риболовлю ходили. Вони стали справжньою сім"єю. Якось під час такої прогулянки на них напали злочинці. Пес кинувся рятувати хазяїв, та навіть вкусив одного злодія. Нажаль злочинці були озброєні...Ціною свого життя він повернув своїм спасителям те добро що вони для нього зробили.

Не дивлячись на такий сумний кінець, ця казочка багатьом речам може навчити нас, дорослих. Робіть добро! Добро завжди повертається.