пʼятниця, 15 травня 2020 р.

субота, 9 травня 2020 р.

10 травня - День матері
«Лиш мати вміє жити, аби світитися, немов зоря»
                                                                    Василь Стус
Історія свята


Указом Президента України від 10 травня 1999 року в Україні день матері святкують у другу неділю травня.


Історія свята розпочалася у 1914 році в США – там вперше 8 травня на державному рівні відзначили День матері. Ідея, щоправда, виникла ще в 1872 році – пацифістка Джулія Ворд намагалася впровадити день, який символічно об'єднав би всіх матерів у боротьбі за мир. Незважаючи на влаштовувані нею демонстрації і мітинги, держава її ініціативу проігнорувала.



​В Україні мама з глибини століть вважається берегинею домашнього вогнища та людиною, яка є рідною для всіх нас. Хоча в Україні свято День матері офіційно святкують лише кілька десятків років, вшановують матір в нашій країні набагато довше.



пʼятниця, 8 травня 2020 р.

Фізична культура під час карантину

#дистанційненавчання
Дистанційне навчання в Чудейській ЗОШ І-ІІ ст.№3. Фізична культура під час карантину. Тато з сином виконують різні фізичні вправи: розминкові, силові та вправи з м"ячем в домашніх умовах.

четвер, 7 травня 2020 р.

День пам’яті та примирення (8 травня) та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня)



День пам’яті та примирення (8 травня) та
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня)

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.
Акцентуємо в ці дні на людське, а не лише на геополітику і військову стратегію й тактику. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Але не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.
День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися. Саме тому ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом “Ніколи знову” замість екзальтованої маніпуляції під гаслом “Можєм повторіть”. Зважаймо, що у державах, де важливе кожне людське життя, де гуманність визнається найвищою цінністю, ідеї про «повторіть» не приживаються, адже повага до людської гідності – це свого роду «імунітет» від вірусів дегуманізації. В цьому контексті мир це не закляклий страх перед ворогом, не капітуляція, не просто відсутність військових дій, а ключова умова для гармонійного розвитку особистості та суспільства.

Гасло інформаційної кампанії:

“1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

Довідка про мак пам’яті
Квітка маку в українській традиції
В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: “Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...”.У відомій пісні “Ой, ти, Морозенку, славний козаче”, мак згадується поруч зі смертю козака: “…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко в неволю попався…” Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.
З народної творчості мак у такому символічному значенні перейшов у художню літературу. В Івана Франка: “Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе”. Легенду про мак обробив і Михайло Стельмах у творі “У долині мак цвіте”: “…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…” Одна із героїнь роману Олеся Гончара "Прапороносці" гине в долині червоних маків.
Символ пам’яті у світі
Його появу пов’язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами: “На полях Фландрії розквітли маки Між хрестами ряд за рядом”. Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто.
У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а в 1921-му червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11–18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.
В сучасній Україні
Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни – 1939–1945 – та гасло “Пам’ятаємо. Перемагаємо”.
Всеукраїнська акція “Мак пам’яті”
Рекомендується виготовляти стилізовані червоні маки з паперу або тканини та розміщувати на одязі на лівій стороні грудей, якомога ближче до серця. Використання маків великого розміру або зображень на великих площинах: біг-бордах, сіті-лайтах, стелах, дошках, інших носіях як оздоблення класів, залів чи публічного простору залишається на розсуд організаторів за умови збереження гідної пошани до цього символу.
Український інститут національної пам’яті звертається з проханням до українців цими днями доповнити одяг червоним маком – символом пам’яті майже 8 мільйонів загиблих співвітчизників та 65 мільйонів убитих у світі.

Корисні Інтернет-посилання:
1. Від Дніпра до Ельби. Чотири Українських фронти: http://www.istpravda.com.ua/blogs/2011/06/22/43446/;
2. В Україні правильно говорити про "Велику Вітчизняну війну", а не про "Другу світову війну?" // Лікбез. Історичний фронт: http://likbez.org.ua/uk/inukraine-the-right-to-talk-about-the-great-patriotic-war-rather-than-world-warii.html;
3. В’ятрович В. Українська Друга світова (в кольорі): http://gazeta.dt.ua/POLITICS/ukrayinska_druga_svitova_v_kolori.html;
4. Гвоздик В.С., Князьков Ю.П., Штейнле О.Ф. "Георгіївська стрічка", що вона означає: 
5. Гриневич В. Військові мобілізації в Україні 1943–1944 років: "Ви повинні змити власною кров’ю провину перед Батьківщиною і її великим вождем товаришем Сталіним": http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/viyskovi_mobilizatsiyi_v_ukrayini_19431944_ro kiv_vi_povinni_zmiti_vlasnoyu_krovyu_provinu_pered_batk.html;
6. Гриневич В. Міф «Великої Вітчизняної війни»: «духовна скрепа» російської ідентичності: http://uamoderna.com/blogy/vladislav-grinevich/wwii-myth-russia
7. Методичні рекомендації щодо відзначення Європейського дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму і 75-річниці Пакту Молотова-Ріббентропа: http://www.memory.gov.ua/news/23-serpnya-vidznachatimetsya-evropeiskiiden-pamyati-zhertv-stalinizmu-ta-natsizmu-ta-75-ta-ric;
8. Музиченко Я. Перемога людяності: провідні історики – про українців на різних фронтах Другої світової, високу ціну визволення від нацизму та дбайливе збереження пам’яті про воїнів: http://www.memory.gov.ua/news/peremoga-lyudyanosti-providni-istoriki-proukraintsiv-na-riznikh-frontakh-drugoi-svitovoi-visok;
9. Огієнко В. Як відзначають День Перемоги в Європі: http://www.memory.gov.ua/news/yak-vidznachayut-den-peremogi-v-evropi;
10. Патриляк І. Українські націоналісти проти гітлерівської Німеччини. Рух Опору: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/05/8/142834/;
11. Процик П. Україна. Друга світова війна. Тільки цифри: http://www.pravda.com.ua/articles/2010/05/7/5017138/
12. У Велику Вітчизняну росіяни розгромили би Німеччину і без участі українців? // Лікбез: http://likbez.org.ua/uk/v-velikuyu-otechestvennuyu-russkie-razgromili-byigermaniyu-i-bez-uchastiya-ukraintsev.html;
13. Ціна перемоги: вклад українців у розгром нацизму // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / Київ, 2015. – Режим доступу : http://www.memory.gov.ua/news/tsina-peremogi-vklad-ukraintsiv-u-rozgromnatsizmu


понеділок, 4 травня 2020 р.

Всеукраїнська діджитал-олімпіада від «На Урок»


Розпочато реєстрацію на Всеукраїнську діджитал-олімпіаду від «На Урок».
З 23 квітня розпочато реєстрацію на «VI Всеукраїнську інтернет-олімпіаду» від «На Урок», що триватиме з 27 квітня по 20 травня (включно). Захід є повністю безкоштовним, а взяти у ньому участь можуть усі діти. 
В умовах карантину дистанційні засоби навчання стають не просто додатком до звичного навчального процесу, але важливим видом активності, що масово використовують учителі у своїй щоденній практиці. У цьому контексті онлайн-олімпіада є тим інструментом, що допоможе освітянам не лише повернути учнів до підготовки та навчання, але і провести контроль знань, набутих дітьми протягом року.
Онлайн-олімпіада – це більше мільйона учасників з десяти тисяч шкіл по всій Україні та 80 тисяч вчителів, що брали участь у діджитал-змаганнях торік і з задоволенням реєструють учнів сьогодні.
Інтернет-олімпіада від «На Урок» це:
-          Доступно в умовах карантину.
-      Швидкі результати, що неможливо підробити (свій результат учень отримує одразу після виконання завдань, тоді як загальний результат буде відомий після підрахунку 22 травня).
-          Доступність для всіх учнів, а не лише відмінників.
-          Для школярів – дипломи та сертифікати за участь.
-      Для вчителів – свідоцтва про підготовку учнів та призерів, іменні подяки за залучення учасників.
Зареєструватися на змагання та виконати завдання можна до останнього дня олімпіади – до 20 травня. Усі питання розроблені відповідно до шкільної програми та дозволяють перевірити учням знання з 19 дисциплін, серед яких: українська, англійська та німецька мови, мистецтво, громадянська освіта, фізика, хімія, біологія, надзвичайно популярні минулого року інформатика, «Я вивчаю світ» та багато інших.
Більше інформації та реєстрація за посиланням: https://naurok.com.ua/olimpiada.

З повагою, Перепелиця Дмитро Олександрович і команда Освітнього проєкту «На Урок»
Зворотний зв’язок
Email: info@naurok.com.ua
Телефон: 0-800-33-91-21